Без села нема України, а села нема без людей. Головне багатство селянина — то земля. Віддавши свої земельні наділи в оренду агрокомпанії AgroGeneration, пайовики Східного кластеру отримали не тільки сталі виплати, а й постійну турботу про соціальне життя села і родин.
Бо соціальна відповідальність перед пайовиками — один з пріоритетних напрямів роботи агрокомпанії AgroGeneration. Про щоденні турботи у вирішенні соціальних проблем розповідає Володимир Ткаченко, який почав працювати ще за часів Harmelii, а вже с 2013 року обійняв посаду керівника Східного кластеру агрокомпанії AgroGeneration.
Що стоїть за словосполученням «соціальна відповідальність Східного кластеру»?
Володимир Ткаченко: Для агрокомпанії AgroGeneration важливі не тільки земля і виробничі досягнення, але й люди, які живуть і працюють на цій землі. Бо земля без людей — це ніщо. Місія AgroGeneration — турбота про кожного з тих, хто довірив агрокомпанії свій пай, допомога сільським громадам і щоденні клопоти, пов’язані з життям села: від розчищення доріг до вирішення родинних питань орендодавців.
На яких напрямах соціальної діяльності фокусується Східний кластер агрокомпанії?
Володимир Ткаченко: Це не зовсім коректне запитання, бо на селі нема великих і малих проблем. За кожним соціальним питанням стоять живі люди зі своїми бідами і надіями. І ми кожного маємо підтримати, обігріти, захистити. Як виявити, що важливіше — допомога на лікування літньому чоловіку, який кілька десятків років відпрацював трактористом, чи ремонт дитячого табору? Важливо усе: заклади освіти, культури, медицини і релігійні громади, проблеми інфраструктури на усіх територіях, де ми ведемо господарську діяльність.
Яку кількість проектів реалізовано за роки вашого керівництва кластером?
Володимир Ткаченко: За останні роки в Харківській і Сумських областях, де працюють агрофірми Східного кластеру агрокомпанії AgroGeneration, ми реалізували більш ніж сотню малих і великих соціальних проектів. Повторюю: це робота щоденна і систематична. Тут нема перерв, канікул, пауз. Тому і точну кількість реалізованих програм підрахувати важко.
Як керівництво агрокомпанії AgroGeneration ставиться до такої активності?
Володимир Ткаченко: Керівництво агрокомпанії AgroGeneration є безпосереднім учасником вирішення соціальних питань, які стосуються соціальної сфери села. Ми постійно обговорюємо і бюджети, і пріоритети, і результати соціальних справ. Часто запрошуємо президента агрокомпанії AgroGeneration Джона Шморгуна взяти участь у заходах, пов’язаних з соціальним життям селян: до районних лікарень, які отримали нове обладнання завдяки нашій фінансовій допомозі, дитячого табору «Барвінок», де відпочивають діти наших пайовиків, будинку для людей похилого віку в селі Грушино Первомайського району, де ми опікуємся ветеранами праці. До речі, Джон Шморгун завжди приїздить на такі й інші заходи, активно спілкується з людьми, потім вносить свої пропозиції щодо подальшої роботи соціального напрямку.
Для кого ви все це робите? Яка мета таких проектів?
Володимир Ткаченко: Звичайно, все це ми робимо для людей, які живуть в сільський місцевості. І не тільки для наших орендодавців, а й просто для мешканців села. Ми не розділяємо їх на «своїх» і «не своїх» пайовиків. Наприклад, коли на Великдень пригощаємо пасками селян, то роздаємо усім дітям і дорослим, чи коли привозимо до шкіл, садочків новорічні подарунки — то цукерки для усіх. Пустили, наприклад, додатковий автобус на свій кошт від Закутнівки до райцентру, їм користуються усі. Головна мета усіх наших соціальних ініціатив — покращити життя на селі. Ми робимо усе, щоб люди, які працюють на землі, відчували себе захищеними, щоб затишно було їхнім дітям і онукам.
Як ви визначаєте, куди витратити кошти? Звідки приходять запити на допомогу?
Володимир Ткаченко: Запити про допомогу формуються на місцях, у тих селах, де розташовані наші агрофірми. Генеральні директори господарств формують свої пропозиції, ми їх обговорюємо і створюємо план реалізації. Кожна ініціатива розглядається окремо, бо тут нема єдиної схеми. За кожним проханням — людські проблеми, які потрібно вирішувати. Часто вирішувати потрібно негайно. Наприклад, сталося лихо на Балаклійському арсеналі, і ми не залишились осторонь. Хоча постраждало і саме господарство, яке нам потрібно було рятувати, але й десятки людей залишилися без даху над головою. Ми знайшли додаткові кошти для допомоги мешканцям понівечених вибухами будинків.
Зараз до нас звернулася релігійна громада з Нової Водолаги з проханням допомогти відремонтувати дах на храмі. І хоча на території цієї громади ми не ведемо велику господарську діяльність, та і фінансовий рік вже закінчується, тож кожна копійка на особливому обліку, та ми відгукнулися, виділили кошти, а ще знайшли будівельників, домовилися з ними за символічну плату, згуртували інші господарства, які ведуть діяльність на території цієї громади, — і справа рушила з місця.
Як виділяють бюджети на соціальні проекти? Хто погоджує витрати?
Володимир Ткаченко: Керівники агрофірм, які входять до складу Східного кластеру, самі визначають, який соціальний проект у них пріоритетний. Під час формування бюджету господарства ми закладаємо кошти на соціальну складову, а далі генеральні директори визначають, як вони будуть витрачати ці гроші. Є досить витратні проекти, їх на рік у господарства може бути два — три: дитячий майданчик на селі, ремонт відділення в лікарні, новий купол на церкву, є планові витрати: участь у святкуванні Дня села, допомога ветеранам до Дня пам’яті, підготовка шкіл до навчального року. Всі витрати, звичайно, обговорюємо разом, коректуємо.
Який розмір річного бюджету Східного кластеру на соціальні проекти?
Володимир Ткаченко: Щороку бюджет на соціальні ініціативи різний. Зараз ця цифра досягає 10 млн грн. Ми беремо участь у фінансуванні і проводимо низку спільних важливих проектів спільно з Благодійним фондом соціального розвитку Харківської області. Наприклад, вже третій рік поспіль у селах, де ми працюємо, проходять безкоштовні медичні огляди, які проводять лікарі-волонтери з кращих медичних закладів Харківщини. До складу бригади входять хірург, гінеколог, лікар УЗД, офтальмолог, кардіолог і інші фахівці. Завдяки таким безкоштовним оглядам вдалося попередити серйозні хвороби у кількох тисяч людей.
Яка цінність такої підтримки для мешканців сільських територій?
Володимир Ткаченко: Соціальна підтримка села — перш за все створення позитивного іміджу агрокомпанії AgroGeneration у цілому. Це підтвердження однієї з наших головних позицій: нам не потрібна земля без людей. Бо соціальна активність, у моєму розумінні, — це не тільки допомога у ремонті шкіл і таке інше, а й робочі місця з високою зарплатнею, і повний соціальний пакет, і достойна і вчасно виплачена орендна платня за землю. Це і виплати авансів пайовикам під час складних життєвих обставин, а бувають ситуації, коли пенсіонеру просто нема де взяти кошти на ремонт будинку чи курс лікування, і він звертається до нас.
У чому цінність соціальної підтримки? Кожна з наших агрофірм має десятки офіційних подяк від місцевих громад. Але є подяки неофіційні, проте не менш важливі: це щасливі очі дітей, які кожного літа відпочивають у дитячому таборі «Барвінок» (усього три зміни), що в селі Курулька Барвінківського району, яким опікується Східний кластер, це усміхнені породіллі, які народжують малюків у відремонтованому пологовому відділенні в Валківській центральній районній лікарні, і багато іншого.
Все це дозволяє нам успішно вести свій бізнес у сільській місцевості і впевнено дивитися у майбутнє.
Ліна Миронова, спеціально для AgroPortal.ua