В ЕПОХУ ДЕДАЛІ БІЛЬШИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ В УМОВАХ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ, УКРАЇНА Є ОДНИМ З НАЙПРИВАБЛИВІШИХ ГРАВЦІВ НА СВІТОВОМУ ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
ТЕКСТ: ЛІНА МИРОНОВА, ТЕТЯНА КРАВЧЕНКО
Президент компанії AgroGeneration — одного з провідних сільськогосподарських виробників України, Сергій Булавін, — про ефективність операційної компанії, привабливість українського аграрного ринку перед французьким, пріорітетні очікування іноземних інвесторів в Україні зокрема в сфері прозорості законодавства, відкриття ринку землі 2021 року та підґрунтя суттєвої різниці в ціні сільськогосподарських земель в Україні та країнах ЄС.
Якими є очікування іноземних інвесторів (вашої компанії зокрема) від упровадження ринку землі в Україні 2021 року?
Україна рухається в напрямі ринкової економіки взагалі. І питання відкриття ринку землі, яке відкладалося багато років поспіль, рано чи пізно буде розв’язано. А значить, постане й питання інвесторів.
КОМПАНІЯ AGROGENERATION СКОНЦЕНТРУВАЛА БЛИЗЬКО 60,000 ГА ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ У МЕЖАХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У довгостроковій перспективі очікується прихід на ринок «Real-estate»-інвесторів, особливо після того, як ринок відкриють для іноземних гравців. Надалі ці Real-estate-інвестори віддаватимуть землю в оренду аграрним операційним компаніям, при чому великими частинами. Не потрібно буде шукати багато пайовиків, щоб почати великий аграрний бізнес, досить буде оренди в одного такого інвестора чи декількох. Крім цього, з’явиться особливий тип агрокомпаній, які підходитимуть до своєї діяльності з погляду «private equity». І це світова практика: агрокомпанії купують землі з не дуже хорошими якостями, починають на них щось вирощувати, але паралельно приводять лани в гарний стан. З тим, щоб надалі продати цю землю дорожче чи здати в оренду. У всьому світі є різні види агрокомпаній, які працюють в умовах ринку землі. Це або просто операційна компанія, що орендує землю, вирощує культури та продає їх. Або агрокомпанії, що мають у власності землю, але не на 100% з тієї, яку обробляють. Частина землі орендується і так само обробляється.
Агрокомпанія AgroGeneration планує залишитися ефективною операційною компанією. Чи купуватиме компанія землю, залежить від того, чи будуть в AgroGeneration акціонери або інвестори, які фокусуватимуться на «Real-estate» інвестиціях.
В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ КОЛЕКТИВ ЗАБЕЗПЕЧЕНО ПОВНІСТЮ
В АРСЕНАЛІ КОМПАНІЇ ДВА ВЛАСНИХ ЕЛЕВАТОРИ
Наскільки великі ризики того, що неймовірно висока різниця в ціні на землю в Україні та ЄС призведе в підсумку до ситуації, яка відбулася в Аргентині чи Бразилії на початку 2000-х (перепродаж, бунти, суттєве подорожчання продовольства для населення)?
Різниця в ціні на сільськогосподарську землю в Україні та в країнах Євросоюзу має певне підґрунтя. В Україні вона поки буде дешевша, ніж в інших європейських країнах, через ті ризики, що нині існують для потенційних покупців. Це, перш за все, політичні ризики й економічні ризики країни. І наразі ці фактори на порядок вищі, ніж у країнах ЄС. Так, сьогодні є обмеження для іноземних інвесторів щодо купівлі землі, але навіть якби його не було, то доки не буде політичної та, як наслідок, економічної стабільності, не можна говорити про те, що ціна гектару української землі буде такою ж, як, наприклад, у Чехії чи Польщі.
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ І НОВІТНІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ — СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО УСПІХУ КОМПАНІЇ
Щодо перепродажу земель, то, напевне, він буде. Але покроковим, поступовим, повністю залежним від відкриття ринку землі для всіх гравців. Поки іноземцям це не дозволяють робити, спекулянтами-перекупщиками виступатимуть свої ж громадяни, резиденти країни, які намагатимуться якомога дешевше скупити землю по максимуму з тим, щоб потім перепродати її міжнародним гравцям, щойно буде знято заборону на такі операції.
Що стосується земельних бунтів, то Україна досить сильно інтегрована в міжнародний ринок і підстав для таких бунтів бути не може. Є ринок, є вартість. Якщо ціна за гектар задовольняє, то можна продавати просто зараз; якщо ні, то можна почекати іншого часу. Не буде й суттєвого подорожчання харчових продуктів для населення. Знов-таки по причині того, що Україна сильно інтегрована в міжнародні ринки. Візьмемо ту ж пшеницю, яку ми продаємо на експорт. Ціна на неї формується, виходячи з пропозицій світового ринку. І це ніяк не пов’язано з вартістю гектару землі. Тому ціна продовольчих продуктів для населення від ситуації з ринком землі в певній країні ніяк не залежить.
Яким нині є земельний банк компанії?
Компанія AgroGeneration сконцентрувала близько 60,000 га орних земель у межах Харківської області. Сьогодні AgroGeneration є одним з провідних сільськогосподарських виробників України. Головним напрямом діяльності компанії є виробництво зернових і олійних культур. Операційна діяльність компанії повністю забезпечена сучасною технікою та інфраструктурою.
ПШЕНИЦЯ ТА СОНЯШНИК — ДВІ ОСНОВНІ КУЛЬТУРИ АГРАРНОГО 2019/2020 РОКУ
Виробництвов аграрному секторі неможливо уявити без людей. Як на ефективність компанії та кадрову політику вплинули карантинні обмеження?
Основна цінність будь-якої компанії — це люди, що працюють у ній і націлені на підвищення ефективності виробництва. Колектив AgroGeneration — це сильна та професійна команда з визначним досвідом роботи в аграрному секторі, яка пліч-о-пліч з менеджерами, висококваліфікованими технічними та виробничими спеціалістами галузі здатна досягти високих результатів роботи.
Ми бережемо наших працівників. І з перших днів введення карантину суворо дотримуємося його, навіть у місяці так званого «пом’якшення». Ми не наполягали, щоб люди обов’язково їздили до офісів. Працівники корпоративного центру повністю були переведені на віддалену роботу на час карантинних заходів. За потреби вони приїжджають до офісу, суворо виконуючи карантинні вимоги, а саме: дезінфікують руки, надягають рукавички й маски. Ще в середині березня агрокомпанія придбала захисні засоби для всіх працівників: як тих, що працюють у приміщеннях, так і на польових роботах. Це дозволило всі заплановані етапи — посів, внесення КАС, ЗЗР, збір урожаю, оброблення ґрунту — виконати в агрономічні терміни.
Політика AgroGeneration направлена на соціальний захист людей. Тому нікого під час карантину не звільняли, рівень зарплати не зменшили, її виплачують своєчасно в повному обсязі. А якщо людина захворіла й у неї підтвердили COVID-19, то вона може розраховувати на фінансову підтримку, виплату лікарняного та, звичайно, збереження робочого місця.
Як соціально відповідальне підприємство, агрокомпанія AgroGeneration подбала й про здоров’я пайовиків. Навесні районні лікарні у Валківському, Нововодолажському, Первомайському, Балаклійському, Барвінківському, Великобурлуцькому та Близнюківському районах були забезпечені обладнанням, потрібним для виявлення хвороби та протидії розповсюдженню пандемії.
АГРОХОЛДИНГ ПРАЦЮЄ НА ЗАСАДАХ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
У звіті AgroGeneration зазначено, що пандемія коронавірусу не мала негативного впливу на діяльність компанії, навіть показник EBITDA за перше півріччя 2020 року став позитивним для компанії та становив 2.83 млн євро. Завдяки чому вдалося нівелювати вплив пандемії та які надії покладаєте на кінець року?
По-перше, вплив COVID-19 на аграрний бізнес по суті незначний. Агробізнес залежить від двох головних чинників: погодних умов і цін на світовому ринку, за якими ми реалізуємо свою продукцію. Але це ситуація 2020 року. На майбутнє очевидно, що вплив пандемії на агросектор буде серйознішим. Через карантинні обмеження люди й надалі лімітуватимуть поїздки. А значить, потреба в біодизелі буде менша. Це може призвести до зменшення обсягів споживання агрокультур, пов’язаних з переробленням на біопаливо. Наприклад таких, як кукурудза. А світова економічна криза в поєднанні з коронакризою вже сьогодні змусила багатьох переглянути раціон споживання. Споживачі в майбутньому можуть переходити з білкової їжі на ту, яка багата на вуглеводи. Що теж перекроїть посівну карту та, як наслідок, і карту перероблення сільськогосподарських продуктів.
Щодо агрокомпанії AgroGeneration, то ми ще на порозі пандемії зрозуміли, що карантинні заходи не на тиждень чи місяць, а надовго. До цього періоду ми почали готуватися вже на початку 2020 року. Ми максимально об’єктивно оцінили реальність і нівелювали більшість ризиків.
У короткі терміни перевели колективи, там де це було можливо, на дистанційні чи змішані форми роботи. Ефективно втілили таку форму, як онлайн-наради. Навчилися обходитися без зустрічей віч-на-віч, замінивши їх на call-зустрічі. І це створило нову систему комунікацій між працівниками та партнерами.
Компанія перестала відчувати потребу у великих офісних приміщеннях, і ми провели їх оптимізацію в Києві, переїхавши до приміщення біля Палацу Спорту, і в Парижі, замінивши офіс на вулиці Помпе на приміщення на бульварі Малешербес.
Є інші можливості для оптимізацій, які в інші часи ми, можливо, і не застосовували б. Але завдяки тому, що ми зрозуміли, що ця ситуація з пандемією та економічною кризою може тривати досить довго, ми почали оптимізувати всі наші напрями роботи.
Більше як половину прибутку компанії 2019 року згенеровано саме в Україні (15.86 млн з 30.59 млн євро). Чи говорить цей факт про те, що український аграрний ринок є набагато привабливішим за французький? Які подальші перспективи?
Український аграрний ринок справді привабливіший. Адже Україна має практично ідеальні умови для ведення агробізнесу. М’який помірний клімат, родючі ґрунти, висококваліфікований кадровий потенціал. До 2014 року AgroGeneration мала землі в Аргентині. Але ризиків у цій країні було більше, а ринок виявився менш економічно привабливим, ніж український. Тепер землі компанії сконцентровано в Харківській області. І перспективи розвитку в компанії тут реальні. Подальші перспективи пов’язані з цінами на продукти на світовому ринку та розвитком економічної кризи. Але з тим потенціалом, який є в нас тепер, а саме професійним колективом, налагодженими механізмами з усіх процесів, пов’язаних з обробленням ґрунтів, вирощуванням, збором і зберіганням урожаїв, ми маємо надію подолати зазначені виклики та продовжити розвиток.
У яких експортних групах товарів компанія має найсильніші позиції?
Навряд чи агрокомпанія AgroGeneration цьогоріч потрапить у десятку топових українських аграрних підприємств щодо експорту власної продукції. 2019/2020 аграрного року агрохолдинг зосередився на вирощуванні двох основних культур, які пропонує на внутрішньому й зовнішньому ринках: пшениці та соняшника. Олійні реалізовували виключно для українських переробників з олійноекстракційних заводів. Щодо пшениці, то можемо похвалитися великою кількістю висококласної продовольчої пшениці, яку із задоволенням купують великі місцеві виробники борошна, хліба та хлібобулочної продукції. Так що майже в кожній паляниці на Слобожанщині буде й частка пшениці від AgroGeneration. Через значну кількість продовольчої пшениці ми порушили звичний у попередні роки баланс, коли приблизно половина вирощеного зерна йшла на експорт, і обсяги експортної продукції трохи зменшили.
Серед власників великого аграрного бізнесу в Україні досить типовим явищем є керування компанією в ручному режимі. Наскільки цей фактор є типовим серед аналогічних західних компаній?
Для західних компаній керування в ручному режимі не є типовим, але бувають різні випадки. На мій погляд, такий режим — один з показників того, що власник компанії «не дозрів» до великого бізнесу. Ручне керування компанією часто призводить до того, що зростають певні ризики. І рано чи пізно вони реалізуються, компанія перестає динамічно розвиватися, як могло б бути при ефективному керуванні.
Французька група AgroGeneration 2019 року отримала 27.65 млн євро чистого збитку, а в першому півріччі 2020-го — 5.46 млн чистого збитку. Якою очікується ситуація за підсумками 2020 року? У чому причини?
Цьогоріч ми втілили багато ініціатив щодо оптимізації та поліпшили рентабельність. З початку року AgroGeneration продала всі врожаї, що залишилися на запасах з 2019 р., успішно зібрала ранні та пізні культури. AgroGeneration продовжувала впроваджувати ініціативи з оптимізації витрат, оголошені наприкінці 2019 року.
Перші позитивні ефекти стали помітними у фінансовому результаті за І півріччя 2020 р., головним чином через зменшення загальновиробничих і адміністративних витрат. Сюди входить зменшення фонду оплати праці внаслідок оптимізації структури головного офісу, а також зниження плати за управління, лістинг, аудит і судові витрати.
Що стосується поліпшення рентабельності зібраних культур і підвищення фінансових показників, то як публічна компанія AgroGeneration традиційно опублікує повний звіт у січні—лютому 2021 р., і тоді можна буде робити остаточні висновки по 2020 року щодо чистих прибутків і змін EBITDA.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час презентації «Аудит української економіки та вектори економічного розвитку до 2030 року» повідомив, що розвиток зрошення в Україні надасть змогу збільшити врожаї у 2.5-3 рази. Як ви ставитеся до подібних прогнозів?
Ми ставимося добре до таких прогнозів і до зрошення взагалі. Ми вважаємо, що це критично необхідно для більшості господарств України, бо це не тільки збільшить врожайність, а й у перспективі покращить економіку аграрних компаній і зменшить ризики. Але є кілька умов, щоб такі проєкти масово почали реалізовуватися в Україні. І це, по-перше, ринок землі. Тому що розвиток зрошення пов’язаний з капітальними витратами, і для таких витрат має бути право власності на землю. Бо якщо, наприклад, провести систему зрошення, збільшити родючість ґрунтів, а потім зіткнутися з ситуацією, що пайовик чи кілька пайовиків прийдуть розривати договір оренди, то капітальні витрати будуть просто втрачені. Й інвестори на таке не підуть.
У чому полягає суть вашої ініціативи з оптимізації витрат, про яку було оголошено наприкінці 2019 року, та як пандемія вплинула на плани?
Над оптимізацією витрат кожна компанія повинна постійно працювати. Але ми використали ситуацію з пандемією, щоб максимально ефективно застосовувати власні ресурси. По суті, пандемія стала тим каталізатором, який прискорив перехід AgroGeneration на нові форми роботи, насамперед дистанційні. Це дозволило зменшити адміністративні витрати.
Одним з напрямів оптимізації стало виробництво. Ми перейшли на менш інтенсивне землеробство, щоб зменшити фінансові ризики, пов’язані з природними факторами. Харківська область кілька років поспіль страждала від посухи, що негативно впливало на врожаї. Наші технології націлені не тільки на мінімальну обробку ґрунтів, а й на помірно-інтенсивне виробництво, коли оптимально розраховується кількість добрив, сорт насіння, що дозволяє знайти баланс між інтенсивністю і ризиками.
Реалістичне ставлення до пандемії дозволило нам ухвалити рішення, на які ми, можливо, довго б зважувалися; але тепер, коли вони принесли певні позитивні результати, ми розуміємо, що вибрали правильний шлях для подальшого розвитку.
Джерело: https://issuu.com/72258/docs/chaspershih_n9_web/s/11632078