Сергій Булавін, перший віце-президент AgroGeneration
Ми часто порівнюємо себе з іншими. Комусь це тішить самолюбство, комусь — дає поштовх для розвитку. Часто ми хизуємося нашими досягненнями й намагаємося бути кращими за інших. Раніше аграрії «мірялися» врожайністю, яку отримали. Останнім часом своєрідним фетишем, чи то пак «універсальним вимірювачем» ефективності агробізнесу, є EBITDA (або EBITDA на один гектар).
Такий тренд спостерігається по всьому світу. По цьому показнику оцінюють діяльність агрокомпаній і команд менеджерів, які керують цими агрокомпаніями. Майже всі топ-менеджери аграрних компаній у своїх публічних заявах наголошують, що саме збільшення EBITDA на гектар є їх основною метою. Та практично ніхто системно не замислюється над тим, що це означає, й чи можна взагалі застосовувати цей показник для порівняння.
Показник EBITDA на один гектар, справді, характеризує виробничу ефективність агрокомпанії. Припустимо, що ви вирішили використовувати цей показник для порівняння вашої компанії з іншими, або ж, можливо, таку стратегічну ціль (чи KPI для вас як для СЕО) встановили Рада директорів і, зокрема, інвестор. Отож із відкритих джерел ви отримали дані про EBITDA на один гектар різних агрокомпаній і тепер намагаєтеся аналізувати цю інформацію. Які висновки спадають на думку передусім?
Наприклад, показник EBITDA на один гектар для компанії А у 2014-му становив 70 дол., а у 2015-му — 274. Чи це означає, що компанія А за рік так суттєво поліпшила свою ефективність? Інший приклад — показник EBITDA на один гектар для компанії B становив 1,086 дол. у 2012-му, а вже у 2014-му — 391. Чи це означає, що компанія B за два роки втратила майже 2/3 своєї ефективності? Остаточно заплутує ще один приклад: компанія C опублікувала чотири показники EBITDA за 2011 рік, які розраховані за чотирма методиками. Різниця між найбільшим (592 дол.) та найменшим (131 дол.) значеннями EBITDA на один гектар більша в чотири рази. Які із цих даних брати для аналізу?
Усі ці приклади базуються на реальних даних, узятих із відкритих джерел. Утім, інформація неоднорідна. Є багато чинників, що не пов’язані з виробничою ефективністю, але можуть суттєво вплинути на кінцевий результат такого показника. Я знаю щонайменше одинадцять причин, які ускладнюють порівняння агрокомпаній за цим показником. Впевнений, додаткові причини з власного досвіду є у кожного керівника. Особисто я виокремив одинадцять:
1) Різні облікові політики агрокомпаній.
2) Різні підходи до розрахунку EBITDA, різні EBITDA Adjustments.
3) Різні системи обліку та звітності.
4) Різні підходи до переоцінки біологічних активів.
5) Різний ступінь вертикальної інтеграції.
6) Різниця в цінах на насіння, добрива, засоби захисту рослин і продукцію агрокомпаній між сезонами.
7) Різниця через регіональні особливості ґрунту та погоди.
8) Різниця через регіональні особливості ринку праці.
9) Різниця через регіональні особливості формування цін на насіння, добрива, засоби захисту рослин і продукцію агрокомпаній.
10) Різниця через регіональні особливості ринку землі та вартості підтримки земельного банку.
11) Різниця через регіональні особливості податків і податкових пільг.
Звісно, що найбільше відрізняються через регіональні особливості, якщо порівнювати агрокомпанії з різних країн (приміром, латиноамериканське підприємство, що виробляє пальмову олію, та EBITDA якого досягає понад 3,000 дол. на гектар, з українською агрокомпанією, що вирощує зернові культури). Розрізняються облікові та звітні особливості, ступінь вертикальної інтеграції та використання різних EBITDA Adjustments — усе це теж суттєво впливає на розрахунок EBITDA на один гектар:
- Як показано податкові пільги? Вони признаються частиною доходів або не входять у розрахунок EBITDA?
- Як пораховано EBITDA на один гектар вертикально інтегрованої агрокомпанії? Чи додаткова EBITDA від переробки або використання вирощеної агропродукції входить до цього розрахунку?
- Як показано додаткові немонетарні, непов’язані з виробництвом доходи та витрати? Чи входять вони в розрахунок?
- Що признається одноразовими втратами та чи входять вони в розрахунок? Наприклад, часткова втрата посівів показана як частина витрат і розподілена між іншими культурами або виключена з витрат агрокомпанії?
- Як впливає переоцінка біологічних активів і як вона порахована?
А втім, якою буде реакція ради директорів чи власника компанії, коли топ-менеджер зауважить, що згаданий вище показник взагалі неможливо використовувати для порівняння? Зазвичай власники візьмуться шукати іншого СЕО, котрий зможе досягати поставлених цілей замість пошуку пояснень, чому поставлена ціль не має сенсу. І, до слова, будуть абсолютно праві.
Попри всю свою неоднозначність EBITDA на один гектар, справді, є одним із небагатьох показників, за яким можна оцінювати ефективність агрокомпанії. То як зробити, щоб EBITDA на один гектар набув сенсу й дав практичну користь для агрокомпанії?
По-перше: топ-менеджмент агрокомпанії під час планування змін і вдосконалень має оцінювати вплив цих чинників на EBITDA на один гектар. Якщо зміни підвищують цей показник, вони мають сенс і їх потрібно впроваджувати. Якщо ні — у цих змінах немає практичного сенсу й на них непотрібно витрачати ресурси компанії.
По-друге: в розрахунку EBITDA на один гектар потрібно відокремити вплив усіх немонетарних чинників, що виникають через вертикальну інтеграцію. Тобто використовувати показник, який розрахований ізольовано для рослинництва. До того ж у разі вертикальної інтеграції оцінювати продукцію рослинництва за ринковою вартістю, а не за «внутрішньою ціною» між рослинництвом й іншими виробничими підрозділами.
По-третє: порівнювати свою EBITDA на один гектар з іншими агрокомпаніями, що працюють в одному кліматичному та ґрунтовому регіоні.
По-четверте: порівнювати рік із роком своєї компанії по EBITDA на один гектар або своєї компанії з іншими за один рік за використання однакових підходів до розрахунку й EBITDA Adjustments.
Нехай там як, EBITDA на один гектар — важливий показник для аграрної компанії. Його можливо використовувати, зокрема, для оцінювання ефективності роботи однієї агрокомпанії в різні роки або для порівняння ефективності роботи різних агрокомпаній. Однак є чинники, які потрібно взяти до уваги, аби таке оцінювання та порівняння мали практичний сенс.